Чинний чемпіон Відкритого чемпіонату США Карлос Алькарас, який повернувся в Тур після майже чотирьох із половиною місяців перерви через травму зап’ястя, поспілкувався з медіа після перемоги над Романом Сафіулліним у стартовому матчі US Open
– Карлосе, вітаю з поверненням. Одна справа – говорити про повернення, про те, що ви добре почуваєтеся і тренування проходять добре, але зовсім інша – вийти на корт і зіграти офіційний матч. Розкажіть, що відбувалося у вас у голові та як ви почувалися?
– Я намагався отримувати якомога більше задоволення і не думати ні про що інше. Але, знаєте, це легко сказати й важко зробити. Коли виходиш на корт грати офіційний матч, перше коло турніру, то, звичайно, хочеш перемогти. І ти не знаєш, що станеться під час матчу після майже чотирьох із половиною місяців перерви. Не знаєш, як відреагують твоє тіло, твоя голова – усе зовсім інакше. Тому я просто намагався грати гейм за геймом, добре почуватися, отримувати задоволення від розіграшів і відчувати любов уболівальників. Сподіваюся, їм теж сподобався матч. Після гри моє тіло почувалося чудово. Я просто дуже-дуже щасливий, що нарешті зміг це зробити.
– Минулого року після перемог ви демонстрували нам свій удар у гольфі. Вам узагалі вдавалося грати в гольф чи травма зап’ястя була настільки серйозною, що цього літа довелося відмовитися і від нього?
– Цього року – ні. Хотілося б мати можливість грати, але, мабуть, цього року мені доведеться знайти щось інше. Поки що ніякого гольфу. Але так, це лише означає, що кожен рік абсолютно різний – і за відчуттями, і в усьому іншому.
– Зараз ви вже зовсім не відчуваєте болю в зап’ясті? І чи потрібно вам фіксувати його під час матчів?
– Так, зараз болю немає. Я чудово почувався. Не знаю, як це виглядало збоку, але за моїми власними відчуттями я бив по м’ячу нормально. Я грав нормально, грав у своєму стилі. І рука, і зап’ястя – усе почувалося чудово. Звичайно, найближчими днями я продовжуватиму стежити за ним, доглядати за ним перед матчами й робити все необхідне. Але я просто дуже радий, що нарешті не відчуваю болю.
– Але ви все одно будете його фіксувати?
– Так, так, так. Буду. Прогрес – це завжди добре, мабуть.
– Цікаво, чи не стали ви тепер трохи забобонним після перемоги з довгим волоссям? Залишите його таким чи вирішите не стригтися? Або все-таки повернетеся до короткої зачіски?
– Під час турніру точно залишу його довгим. А далі – не знаю. Але так, якщо я вже розпочинаю турнір із певною зачіскою чи чимось подібним, то маю залишити все як є до завершення турніру.
-Я хотів би дізнатися більше конкретики про вашу травму. Чи знаєте ви, коли саме вона сталася? Чи був якийсь конкретний момент або удар, після якого ви відчули, що із зап’ястям щось не так? І чи знаєте ви, що саме було пошкоджено – певне сухожилля, зв’язка або якась конкретна частина зап’ястя?
– Насправді ні. Я просто щось відчув у зап’ясті. Звичайно, я розумів, у якому саме місці зап’ястя це відчуваю, але нічого конкретнішого сказати не можу. Зрештою, проблема виявилася серйознішою, ніж ми думали спочатку. Ось і все.
– Уперше це сталося під час матчу в Барселоні?
– Так, уперше я відчув це саме в Барселоні.
– Карлосе, вітаю. Хочу запитати про ваші відчуття перед виходом на корт. Ви нервували? З боку здавалося, що ви були дуже щасливі. Чи очікували ви, що відразу відчуєте стільки радості? І чи змусило це вас ще сильніше усвідомити, наскільки ви сумували за тенісом протягом останніх чотирьох місяців?
– Якщо чесно, це був складний день для мене, але водночас дуже прекрасний. Від самого початку дня я дуже нервував. Дуже-дуже нервував. Я думав: “Я справді це зроблю. Я знову змагатимуся”. Так, я нервував більше, ніж зазвичай. Але водночас був просто щасливий.
Моя мета тут – змагатися, отримувати задоволення і подивитися, як моє тіло реагуватиме після матчів, після повернення до змагань. Я не знаю, наскільки далеко пройду на цьому турнірі. Я не знав, чи програю вже цей матч, чи дійду до другого кола, чи до фіналу. Я не знаю, наскільки далеко зможу пройти. Але єдине, чого я справді хочу – отримувати задоволення щоразу, коли виходитиму на корт.
Відчувати енергію людей, знову відчувати атмосферу змагань, прокидатися й думати: “Гаразд, сьогодні матч. Ось чим я сьогодні займатимуся”. Саме так я хочу провести цей турнір. А результат уже прийде після всього цього. Саме тому сьогодні я отримав стільки задоволення. І для мене це не було несподіванкою, тому що я приїхав сюди саме для того, щоб отримувати задоволення.
– Карлосе, ви щойно сказали, що від самого ранку дуже-дуже нервували. Що саме ви маєте на увазі під “дуже нервував”? Це був якийсь страх? Що з вами відбувається в такі моменти і як ви долаєте це хвилювання перед виходом на корт? Чи воно залишається з вами й під час матчу?
– Так. Я мав на увазі те, що я певною мірою вже забув, як виглядає день матчу. Не знаю… Я розминався і раптом зрозумів, що насправді вже не пам’ятаю, що зазвичай робив під час розминки. Тому мені потрібно було знову відчути все це. Саме через це я так нервував. І, звичайно, ще й тому, що не знав, що станеться на корті. Коли ти вже не сприймаєш усе це як щось звичайне, виникає досить непросте відчуття. Саме тому я дуже-дуже нервував. Я ніби просто забув, як це – змагатися.
– Карлосе, чудовий матч сьогодні. Якщо й був один елемент, який, можливо, виглядав не зовсім так, як у колишнього Карлоса, то це подача. Вона була трохи повільнішою, ніж ми звикли бачити. Як ви зараз почуваєтеся на подачі? Чи плануєте поступово повернути швидкість до 130 миль на годину, чи нинішній варіант для вас комфортний?
– Напевно, подача – це той удар, із яким у мене було найбільше труднощів. Але все залежить від того, проти кого я граю. Є тенісисти, яким подобається приймати, коли подача летить зі швидкістю понад 130 миль на годину. А коли подаєш трохи повільніше, ніж вони хотіли б приймати, їм стає трохи складніше. Тому сьогодні така швидкість подачі значною мірою була пов’язана саме із суперником. Це певною мірою було частиною тактики. Але так, хто знає? Я намагатимуся подавати краще. Мета – знову подавати нормально. Але подача – це, мабуть, той удар, із яким у мене завжди виникають певні труднощі. Утім, вона обов’язково повернеться.
– Карлосе, сьогодні Новак Джокович несподівано вилетів уже в першому колі, до того ж у нього були серйозні фізичні проблеми. Він перебував у вашій частині сітки. Ви дивилися його матч і чи здивував вас цей результат?
– Я бачив п’ятий сет. Очевидно, Новак уперше програв у першому колі цього турніру, тому, якщо чесно, це велика несподіванка. Коли такий гравець, як Новак, залишає турнір уже в першому колі, це дивує. Але тут… На кожному турнірі Grand Slam пройти кожне коло надзвичайно складно. Кожен суперник дуже небезпечний. Ти маєш заслужити перемогу від першого розіграшу до останнього. Так, як ви сказали, він був у моїй частині сітки, але ми могли зустрітися лише в півфіналі. А для мене півфінал зараз надто далеко. Тому я просто намагаюся рухатися від раунду до раунду.
У другому колі US Open Карлос Алькарас зіграє проти португальця Жайме Фарії, з яким раніше не зустрічався.
