Бразильський тенісист Жуан Фонсека відповів на запитання журналістів після перемоги над Каспером Руудом у третьому колі “Мастерса” в Монреалі
– Жуане, вітаємо. Сьогодні ви отримали неймовірну підтримку. Чи супроводжують вас такі трибуни всюди, куди ви приїжджаєте?
– Так, здебільшого на моїх матчах дуже багато бразильців, і це неймовірно приємно. Сьогодні атмосфера була просто чудовою. Навіть уболівальники з інших країн, канадці, американці, надзвичайно добре мене підтримували. Мені справді неймовірно сподобалася атмосфера сьогодні на корті.
– Я спілкувався з деякими бразильськими вболівальниками, і вони згадували Густаво Куертена, Янніка Сіннера та інших великих тенісистів. Дехто вже бачить вас на такому самому рівні в майбутньому. Як вам вдається справлятися з такими очікуваннями й водночас пам’ятати про власний поступовий розвиток?
– Як мені вдається з цим справлятися? Я просто думаю про те, що поки що не належу до їхнього рівня. Звичайно, моя мрія – одного дня опинитися там. Я мрію надихати дітей та інших людей і зробити хоча б половину того, що зробили ці хлопці. Тому я просто намагаюся зосереджуватися на своїй щоденній роботі й на тому, що можу робити, щоб кожного дня ставати кращим і як спортсмен, і як людина. Думаю, це все. Також мені пощастило мати хорошу основу. Батьки правильно мене виховали й навчили завжди залишатися приземленим. Думаю, про це теж дуже важливо пам’ятати.
– Тепер ви перемогли Стефаноса Циципаса і Каспера Рууда – двох тенісистів із дуже серйозними кар’єрами. Наскільки впевнено й комфортно ви зараз почуваєтеся на цих кортах?
– Досить добре. Мені здається, я знову почав показувати хороший теніс і став, як би це краще сказати, більш стабільним на корті – як психологічно, так і фізично. Тому я добре почувався в цих двох великих матчах проти дуже досвідчених суперників. Безумовно, я щасливий тим, як боровся в обох поєдинках, і вже з нетерпінням чекаю на наступний матч.
– Далі ви зіграєте проти Бена Шелтона. Ви вже зустрічалися один раз, але тоді це було на ґрунті. Чого очікуєте від цього матчу проти ще одного топсіяного суперника?
– Безумовно, це буде неймовірно складний матч. Бен – дуже сильний тенісист. Йому подобається це покриття. Тут м’яч відскакує високо, тому його подача буде ще складнішою, ніж зазвичай. Але цього року я чимало чого навчився й отримав більше досвіду. Тому я досить упевнено підходжу до цього матчу й добре почуваюся на корті. Побачимо, як усе складеться. Зараз потрібно якнайкраще відпочити й бути готовим до недільного матчу.
– Розкажіть про те, як сьогодні вирішували проблеми безпосередньо під час матчу. Що саме не працювало на подачі й як вам вдалося психологічно впоратися з цим?
– Так, сьогодні я подавав не дуже добре. На початку матчу в мене були проблеми з першою подачею. Але коли під час матчу виникають такі труднощі й тобі вдається знайти рішення, це максимально багато означає. Я фактично почав подавати другу подачу як першу, просто щоб гарантовано влучити в квадрат.
Водночас я все одно подавав упевнено. Просто не намагався виконувати першу подачу на максимальній швидкості. Я більше думав про те, щоб змусити суперника помилитися на прийомі й далі вже зіграти розіграш. Тому я неймовірно задоволений тим, як психологічно залишався в цьому матчі й справлявся із ситуацією. Звичайно, подача дуже важлива, навіть на харді. Тож я справді дуже радий тому, як зміг розв’язати ці проблеми.
– Минулого разу не зовсім було зрозуміло: коли ви говорили про Новака Джоковича, ви жартували, правильно? Мене тоді тут не було, тому я не чув ваших слів.
– Так, я жартував. Звичайно, ми всі знаємо, що Новак стає старшим, але я теж зробив би так само, як він, якби опинився в його ситуації. Думаю, він також жартував, коли говорив про це. Звичайно, мені дуже подобається грати сети до чотирьох геймів, адже я добре виступав у такому форматі на Next Gen. Тому так, безумовно, я тоді просто жартував.
– Здається, у вас склалися дуже хороші стосунки з Данканом Чаном, який є вашим спаринг-партнером. Як виникла ця співпраця і що вам у ньому подобається?
– Так, він мій спаринг-партнер і водночас дуже хороший друг. Він також виступає на цьому турнірі й показав тут хороший результат. Я добре знаю і його, і його маму. Ми разом грали ще на юніорському рівні. Він справді дуже близький мені друг. Зараз він усе ще виступає в студентському тенісі, але вже поступово переходить на професійний рівень. Він чудовий хлопець, і я безумовно бажаю йому всього найкращого. Здається, завтра він ще гратиме в парному розряді, тому бажаю йому успіху.
