Філіппінська тенісистка Александра Еала провела медіадень напередодні старту турніру WTA 500 у Вашингтоні
– Алекс, ви вперше виступаєте тут, у Вашингтоні. Розкажіть про свої перші враження від турніру.
– Я надзвичайно рада бути у Вашингтоні. Думаю, це чудове місце. Люди тут дуже гостинні, і поки що я чудово проводжу час.
– Перед турніром ви мали можливість повернутися додому, на Філіппіни. В інтернеті з’явилося багато відео з вашого візиту. Якою була ця поїздка і як після неї минула дорога сюди?
– Безумовно, за останній час відбулося дуже багато всього, але поїздка додому подарувала мені чимало справді важливих і пізнавальних вражень. Думаю, це була подія, значення якої виходило далеко за межі мене самої та тенісу. Мені нечасто вдається повертатися додому, тому кожна така поїздка має для мене особливе значення. Можливість особисто поспілкуватися з людьми, які, як я знаю, підтримують мене протягом усього мого шляху, справді надзвичайно багато для мене означала.
– Які у вас очікування від дебютного виступу у Вашингтоні? З ким із потенційних суперниць ви найбільше хотіли б зіграти? І що ви думаєте про Лейлу Фернандес, яка також має філіппінське походження та захищає тут титул?
– Це мій перший турнір після Вімблдону, а останні кілька тижнів були для мене досить насиченими. Тому зараз моє головне завдання – знову відчути гру й поступово повернутися до звичного змагального ритму. Поки що я намагаюся рухатися від матчу до матчу.
Ви також згадали Лейлу як чинну чемпіонку. Те, чого вона досягла тут, справді вражає. Вона чудова тенісистка і, безумовно, буде однією з тих, за ким варто уважно стежити на цьому турнірі. Що до потенційних суперниць, наразі я знаю лише, що гратиму проти Чжен Ціньвень, тому саме зустрічі з нею я зараз і чекаю (сміється).
– Хотів би запитати, як ви опинилися у VIP-зоні La Casita на концерті Bad Bunny у Швеції. Не очікував побачити вас саме там, але, схоже, ви чудово провели час. Як усе це сталося?
– Я справді неймовірно провела час. Поїхала туди з двома подругами й лише в останню мить дізналася, що зможу потрапити до La Casita. Це був дуже веселий досвід. Було приємно трохи відволіктися від усього. У нас вийшла така невелика триденна дівоча подорож до Швеції. Я змогла на деякий час забути про теніс і відчути себе просто звичайною дівчиною.
– Якою була атмосфера всередині? Можете описати?
– Там було шалено (сміється). Навіть не знаю, як інакше це описати. Було дуже весело й енергійно. Коли він проходив повз мене, я буквально втрачала розум. Я кричала йому в обличчя слова пісні. Не знаю, що саме він побачив, але ми десь на дві секунди зустрілися поглядами. Цього було достатньо, щоб зробити весь мій тиждень.
– Протягом останніх приблизно 12 місяців у вас було багато важливих проривних моментів. Як перемога над Ігою Швьонтек на Вімблдоні відрізняється від вашого матчу проти неї в Маямі? Чи стала ця перемога ще більш емоційною та значущою для вас?
– Це чудове запитання, дякую. Я завжди кажу, що кожен матч – це окрема історія. Поєдинок проти Іги в Маямі й наша зустріч на Вімблдоні мали два абсолютно різні сюжети. Звичайно, виступ у Маямі став моїм першим справжнім проривом. Я вперше грала і перемагала на такому рівні, тому цей момент завжди залишатиметься для мене особливим. Але на Вімблдоні обставини були іншими. Насамперед тому, що це був турнір Grand Slam.
Крім того, протягом усього трав’яного сезону я показувала хороший теніс. Це була найбільш далека стадія, до якої мені будь-коли вдавалося дістатися на турнірі Grand Slam, тому ще до початку матчу ця зустріч дуже багато для мене означала. Я приблизно розуміла, що для мене означатиме вийти на корт, показати певний рівень і добре зіграти – незалежно від перемоги чи поразки. Я знала, наскільки важливим особисто для мене буде хороший матч проти Іги, яка була чинною чемпіонкою, та ще й на Центральному корті. Тому цей поєдинок був для мене неймовірно емоційним.
Arrived on site in D.C. just as Alex Eala wrapped up her 10am practice session.
No surprise to see Eala’s MANY fans here eagerly awaiting her. She’s expected to kickoff her D.C. debut tomorrow against Qinwen Zheng. pic.twitter.com/CoYvI5JQa4
— Christian’s Court (@christianscourt) July 27, 2026
– Кілька місяців тому в Німеччині ви грали в парі з Вінус Вільямс. Ви також мали виступити разом тут, але цього не станеться. Це рішення пов’язане насамперед із необхідністю відпочити чи є інша причина?
– Я безмежно поважаю Вінус і дуже вдячна за кожну можливість перебувати поруч із нею, вчитися в неї та тренуватися разом. Але це мій перший турнір після повернення, і я вважаю, що Вінус заслуговує на партнерку, яка зможе повністю віддатися грі фізично, емоційно та психологічно, коли виходитиме з нею на корт.
Зараз, на мою думку, я здатна повністю віддаватися лише в одиночному розряді. Поки що в мене немає достатньо сил, щоб робити це одночасно і в одиночній, і в парній грі. Тому я надзвичайно вдячна за можливість, яку вже мала або ще матиму. Сподіваюся, у майбутньому ми ще не раз зіграємо разом.
– Ви згадали про поїздку додому, на Філіппіни. Ми знаємо, наскільки великий вплив ви маєте у своїй країні та з якою пристрастю філіппінці підтримують своїх спортсменів. У Вашингтоні й загалом на східному узбережжі США також живе багато американців філіппінського походження, які прийдуть подивитися на вашу гру. Чи відчуваєте ви це як тягар? Чи здається вам, що ви несете їхній прапор і представляєте цих людей на корті та поза ним? Як вам вдається поєднувати цю відповідальність із необхідністю концентруватися на матчах?
– Це точно не тягар. Я радше назвала б це привілеєм. Для мене величезна честь мати можливість нести свій прапор і представляти все, що з ним пов’язано. Я дуже вдячна кожному, хто приходить подивитися на мої матчі. Думаю, це чудовий досвід і для самих уболівальників, адже знаю, що багато хто з них раніше ніколи не відвідував тенісні турніри. Я рада, що певною мірою можу вперше познайомити їх із тенісною подією. На мою думку, у цьому є щось прекрасне. Водночас, коли я готуюся до таких турнірів, то завжди думаю про те, що саме повинна зробити, до чого маю бути готовою і як мені потрібно працювати. Я знаю, що повинна робити, щоб дістатися туди, де хочу бути, і повністю довіряю своїй команді.
– Чи зупинялися ви коли-небудь, щоб запитати себе: “Чому саме я?”. Складається враження, що ваша популярність неймовірно сильна й відчутна скрізь, куди б ви не приїхали. Як ви сприймаєте все це, коли ніби дивитеся на себе збоку й усвідомлюєте масштаб любові, уваги та підтримки вболівальників?
– Вибачте, «чому саме я» в контексті вболівальників?
– Так.
– Можливо, я ніколи про це не замислювалася (сміється). Ні, мені справді ніколи не спадало на думку запитувати себе: “Чому саме я?”. Але кілька разів масштаби підтримки ставали для мене несподіванкою. Щоразу в такі моменти ти маєш усвідомити, що саме несеш із собою, коли виходиш на корт, і кого представляєш. Я вважаю, що представництво має величезну силу й дуже важливе значення. Мені подобається говорити, що особливо сильний вплив виникає тоді, коли людина бачить у тобі саму себе. Тому я розумію, що багато людей, які приходять мене підтримати, незалежно від того, чи вони з Філіппін, чи з будь-якої іншої частини світу, певною мірою бачать у мені частину себе. Тож я намагаюся робити все можливе, звичайно, заради своєї команди та родини, але також заради кожного, хто мене підтримує.
