Перша ракетка України Еліна Світоліна провела пресконференцію під час спортивно-освітньої події ONE POINT: Game. Mind. Future від Svitolina Foundation, під час якої розповіла про шлях до професійного тенісу, дисципліну, роботу над собою та психологію матчів
Про момент, коли зрозуміла, що теніс стане справою життя
“Складно сказати, але в мене цей момент настав якось поступово. Мабуть, це сталося, коли я переїхала зі свого рідного міста Одеси до Харкова. Мені тоді було 12 років. Саме там я почала тренуватися більш професійно й уже була налаштована на роботу. У мене вже був мій тренер, певна система. Думаю, саме тоді, приблизно у 12 років, я зрозуміла, що хочу стати професійною тенісисткою. Та й, чесно кажучи, інших варіантів особливо не було, адже вчилася я так собі”.
Про те, чи були в юному віці моменти, коли хотілося все кинути
“Такі моменти були, тому що, звісно, потрібно дуже багато тренуватися. Насправді це постійні тренування – щодня, по кілька разів на день. Такі думки з’являлися, і це нормально, адже ми всі люди, усі іноді сумніваємося в собі й у тому, що робимо. Зараз, озираючись назад, я розумію: коли ти надто втомлений, потрібно просто зупинитися.
У мене теж був такий період. Я кілька тижнів просто відпочила. Дуже вдячна батькам, що вони зрозуміли: мені потрібно було перезавантажитися. На той момент я ще займалася гімнастикою, але там у мене не дуже склалося, тому вирішила повернутися до тенісу. Думаю, це теж стало для мене важливим моментом. Я займалася і баскетболом, і бігом, і гімнастикою, але саме теніс давався мені найлегше. Саме в тенісі я була готова переступати через себе”.
Про те, як переключатися після поразок
“Звісно, поразки – це частина тенісу. Ми постійно програємо, мабуть, щотижня програє кожен. Це вже стає певною нормою. Головне – не накручувати себе й не намагатися якось себе покарати, а подумати, що саме ти зробив не так у цьому матчі. Проаналізувати самому, запитати батьків чи тренера, що вони думають і що, можливо, потрібно покращити. Уже наступного тижня чи через кілька тижнів буде ще один матч, ще одна можливість зіграти краще. Особисто мені саме це найбільше допомагає рухатися далі. Коли ти чітко знаєш, над чим потрібно працювати, у голові вже вибудовується певний план, що потрібно зробити для перемоги.
Також важливо не поспішати й не надто тиснути на себе. Раніше я дуже сильно засмучувалася після поразок. З одного боку, це підштовхувало мене йти далі та працювати, але іноді я могла кілька тижнів думати лише про один матч. Тепер я розумію, що це не шлях до успіху. Потрібно проаналізувати матч і рухатися далі. Це може зайняти кілька годин: ти можеш подумати про те, що сталося, побути засмученим, але наступного ранку потрібно знову йти на тренування та готуватися до наступного турніру чи матчу”.
Про те, за що найбільше вдячна тенісу, окрім результатів
“За дисципліну. Мені здається, що в ранньому віці дуже важливо розуміти, як складається твій день. Планування теж є одним із найважливіших моментів у житті, коли ти знаєш, що потрібно робити наступного дня. Я також дуже вдячна батькам, що вони мені це прищепили. Тому, думаю, найбільше я вдячна тенісу саме за дисципліну. Це, мабуть, те, що найбільше вплинуло на моє життя”.
Про особливу мотивацію у матчах проти представниць країни-агресора
“Мені здається, що коли я граю проти представниць країни-агресора, то в мене завжди особливий настрій. Бувають дуже різні дні. Іноді взагалі не хочеться виходити на корт, бувають травми чи якісь інші обставини. Але коли я знаю, що по той бік сітки буде тенісистка з такої країни, для мене все інше відходить на другий план. З’являються максимальна мотивація, концентрація й повна зосередженість на своїх діях. Тому я б сказала, що саме такі матчі мотивують мене найбільше”.
Про те, як не втрачати концентрацію під час матчу
“Теніс – така гра, що матч може тривати і дві, і три години. Звісно, за цей час у голову приходить багато різних думок. Це нормально. Думаю, у всіх буває таке: під час матчу можеш раптом подумати, що будеш їсти ввечері, чи піти потім погуляти, чи ні. Але потрібно щоразу повертатися до того, заради чого ти перебуваєш на корті. Думати про свою головну мету, про те, як її реалізувати і як зробити це якнайкраще.
Щоразу, коли з’являються сторонні думки, я повертаюся до свого плану на гру. Якщо приймаю подачу – думаю про комбінацію, яка допоможе виграти розіграш. Якщо подаю – теж думаю про комбінацію, яка дасть мені перевагу. Мені це завжди допомагає. Я постійно намагаюся повертати себе в теперішній момент і думати лише про те, що відбувається зараз. Якщо я стою на подачі, то думаю тільки про те, що мені потрібно правильно підкинути м’яч і вдарити по ньому в найкращій точці”.
Про те, чи легше грати проти суперниць із вищим чи нижчим рейтингом
“Коли я була приблизно 70-ю чи 100-ю в рейтингу, мені, звісно, було легше грати проти тенісисток, які стояли вище за мене, тому що це трохи знімало відповідальність. Тобі вже майже нічого втрачати. Зараз ситуація змінилася. Тепер уже багато суперниць стоять нижче за мене в рейтингу, і для них матчі проти мене часто стають своєрідними матчами життя. Коли ти перебуваєш вище в рейтингу, завжди потрібно бути готовою до того, що суперниця вийде на корт і покаже свій максимум.
Я намагаюся виходити на всі матчі однаково. Не думати про рейтинг чи попередні результати, а зосереджуватися лише на тому, що можу контролювати. Я можу контролювати свою підготовку, свої дії, свої думки й те, як справлятимуся з нервами. Саме це допомагає мені не перевантажувати голову зайвими переживаннями й концентруватися на тому, що веде до перемоги”.
